Курсова робота
Іменник в АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ
2005
ЗМІСТ:
Введення .. 3
1. Ім'я іменник (the Noun) як частина мови .. 5
1.1. Загальні відомості. 5
1.2. Категорія числа іменників. 5
1.3.Категорія роду в англійській мові. 9
1.4. Підходи до класифікації імен іменників в англійській мові. 11
1.6. Категорія відмінка іменника. 15
1.7. Функції іменника в реченні. 17
1.8.Конструкціі з іменами іменниками. 19
2. Складнощі перекладу з англійської мови .. 20
2.1.Сущность перекладу і особливості перекладацьких трансформацій. 20
2.2.Аналіз прикладів перекладу іменника в художніх текстах. 22
Висновок .. 29
Список літератури ... 31
Ці спостереження, які були відзначені давньоіндійськими і давньогрецькими граматисти, дали їм підставу для виділення двох чітко виражених розрядів слів - імені і дієслова. Аристотель (384-322 до н. Е..) Виділяв три частини мови - імена, дієслова та спілки.
Сучасний англійська мова зі свого строю є мовою аналітичним, тобто має такий граматичний лад, при якому зв'язок слів у реченні виражається головним чином порядком слів і за допомогою службових слів - прийменників і союзів. Але англосаксонський мова була мовою синтетичним, тобто мовою, в якому зв'язок слів у реченні виражається головним чином за допомогою зміни самих слів. У давньоанглійській мові була розвинена система словозмінних форм: іменники мали розвинену систему відмінювання і категорію граматичного роду, прикметники узгоджувалися з іменниками в роді, числі і відмінку, дієслова мали спеціальні форми для вираження досконалого і недосконалого виду та ін Ці процеси в мові знайшли відображення в роботах А. І. Смирницького [1], І. П. Іванової [2], В. М. Ярцевої [3] та інших вчених.
Зміни значень слів не відбувалися стихійно. Вони були підпорядковані певним закономірностям, які складалися в залежності від конкретних історичних умов розвитку виробничої і всякої іншої діяльності народу і від тих зв'язків старих і нових понять, які виникали в народній свідомості народу, як відображення реально існуючих історичних відносин.
Мета даної курсової роботи - вивчити становище імені іменника в сучасному, в тому числі літературному, англійською мовою.
До завдань роботи входить:
1) дати визначення імені іменника як частини мови в англійській мові;
2) розглянути категорії числа, роду, відмінка;
3) вивчити основні підходи з класифікації іменників;
4) визначити основні функції іменників в англійській мові;
5) показати особливості перекладу імен іменників з англійської мови на російську на матеріалі художніх текстів.
Якщо в російській мові іменник характеризується наявністю трьох граматичних категорій: 1) категорії відмінка, вираженої парадигмою відмінювання, що складається з шести відмінків, 2) категорії числа, що складається з двох чисел - єдиного і множинного, 3) категорії граматичного роду, що представляє три роди - чоловічий, жіночий та середній, які мають відповідну морфологічне вираження, то в англійській мові іменник характеризується наявністю двох граматичних категорій: 1) категорії числа, що складається з двох чисел - єдиного і множинного, 2) категорії детермінатівності (визначеності - невизначеності), вираженої артиклями в препозиції.
Категорія числа в сучасній англійській мові виражена єдиним і множинним числом. Форма однини служить для позначення одного предмета, множини - для позначення двох або більше предметів.
Слід зауважити, що в іменному відміні давньоанглійської мови було не менше 25 форм множини з перегласовкой, з яких до наших днів дійшли лише сім: feet - ноги, geese - гуси, teeth - зуби, men - чоловіки, women - жінки, lice - воші і mice - миші. Було поширене так зване «слабке відмінювання» (з основою множ. Числа на-n), подібно до сучасних англійських слів brethren - братія, children - діти і oxen - воли. Ще більш широке поширення таке слабке множина отримало в південному діалекті среднеанглийского мови, де були цілком звичайні форми типу treen замість trees - дерева і housen замість houses - вдома. Якби основою літературної англійської мови став цей діалект, а не на східно-центральний (тобто лондонський), то форми на-en могли б бути сьогодні регулярними формами множини. Проте насправді взяли верх найбільш уживані в давньоанглійській форми сильного відміни чоловічого роду на-s типу stan - stanas - камінь - каміння (пор. суч. Англ. Stone - stones). Іменник схилялося по «слабкому» або «сильному» зразком у Залежно від типу своєї споконвічної основи.
Імена іменники в сучасній англійській мові утворюють множину шляхом додавання до форми однини закінчення - s, що вимовляється як [z] після дзвінких приголосних і після голосних і як [s] після глухих приголосних:
hand - рука - hands
machine - машина - machines
Імена іменники, що закінчуються в однині на букви s, ss, x, sh, ch, тобто закінчуються на свистячий або шиплячий звук, утворюють множину шляхом додавання закінчення - es до форми однини. Закінчення - es вимовляється як [iz]:
Class клас classes
Box коробка box
Імена іменники, що закінчуються в однині на - y з попередньою приголосною, утворюють множину шляхом додавання закінчення - es, причому - y змінюється на i:
city місто cities
army - армія - armies
Якщо ж перед y варто голосна, то множина утворюється за загальним правилом шляхом додавання - s. У цьому випадку y не змінюється на i:
day день days
boy - Хлопчик - boys
Деякі імена іменники утворюють множину не шляхом додатку закінчення - s, а шляхом зміни кореневих голосних:
man - чоловік - men - чоловіки
woman - Жінка - women - жінки
Іменник people вживається зі значенням множини: there were many people there, однак, коли people означає народ, нація, воно вживається як в однині, так і в множині: The Russian people is invincible - Російський народ непереможний.
Ряд іменників не має форми однини і вживається тільки у множині (дієслово, наступний за такими іменниками, повинен мати форму множини): tidings - известия, thanks - подяка.
Тільки у множині вживається іменник police.
Розглядаючи категорію числа, слід сказати і про особливості вживання особливих частинок - артиклів: a, an, the.
Невизначений артикль a (an - ставиться перед словами, що починаються з голосної) походить від числівника one і означає один із багатьох, який-то, будь-хто.
I am a student. Я - учень.
This is an apple. Це - яблуко (якесь одне з багатьох).
Якщо перед іменником в однині варто невизначений артикль, то у множині він опускається.
This is a book. There are books.
Таким чином, невизначений артикль a (an) може вживатися тільки перед іменниками в однині.
Визначений артикль the походить від вказівного займенника that. Часто перекладається словами цей, ця, це, ці кошти. Вживається перед іменниками, як в однині, так і в множині.
Певний артикль вживається:
1) Коли мова йде про певний особі чи предметі.
Where is the pen? Де рука? (Відома нам)
2) Перед іменником, якщо йому передує прикметник у найвищому ступені або порядковий числівник.
What is the longest river in the world? He was the first to come.
3) Перед географічними назвами (назвами океанів, морів, річок, гірських хребтів, частин світу і т.д.).
The Indian ocean, the Baltic sea, the North, the Thames, the Alps.
4) Перед іменниками, єдиними у своєму роді.
What is the brightest mountain in the world?
5) У ряді виразів, таких як: in the morning, in the evening, in the afternoon, etc.
Нульовий артикль. Артиклі не вживаються:
1) Якщо будь-яка іменник вживається в самому узагальненому значенні.
Crime is a problem in most big cities. Злочинність як така, а не якесь конкретне злочин.
Life has changed a lat in the last to year. Життя як така, взагалі.
2) Перед іменами власними: England, Russia, London, Mr.Johnson, Tuscany. Однак перед прізвищами, що вживаються у множині для позначення членів однієї і тієї ж сім'ї, вживається означений артикль. The Johnsons. Сім'я Джонсонів.
3) Перед назвами пір року, місяців і днів тижня. He always go the South in summer. English classes are on Monday.
Так, М. А. Колпакчі наводить такі приклади з давньоанглійської мови:
mona - місяць, steorra - зірка були чоловічого роду,
bricg - міст, tigol - цегла - жіночого роду,
scip - корабель, eage - око - середнього роду.
Бувало, що граматичний рід перебував у суперечності з реальним підлогою: wlf - жінка і mжgden - дівчина були словами середнього роду. [6]
Категорія роду іменників остаточно зникла в числі багатьох граматичних спрощень у мові другої половини XVII століття. Чоловічий рід зберігся тільки за чоловіками, жіночий, - за жінками, а всі поняття і предмети і навіть тварини стали вважатися іменниками середнього роду, який передається займенником it.
Таким чином, історичний розвиток морфологічної структури англійської мови призвело до того, що категорія граматичного роду істотно модифікувалася.
У процесі лінгвістичної еволюції постійно з різних позицій розглядалися відмінності між жіночими та чоловічими мовними стратегіями, протиставлялися концептуальні та семантичні параметри родових універсалій у мові, обговорювалися перспективи лінгвістичного нормування мовних традицій в маркуванні роду мовних одиниць. [7]
Похідні жіночі форми сьогодні маркуються суфіксом або яким-небудь іншим морфологічним або лексичним ознакою, що відрізняє жіночий рід від спільного і в ряді випадків частково дублює форму вихідного чоловічого роду. Наприклад, man - woman, author - authoress.
Особливе місце у створенні гендерної модуля займають маркери жіночого роду англійських іменників, що позначають людей у сфері їх професійної діяльності. У першу чергу, в даній підгрупі слід відзначити традиційні суфікси, які оформляють іменники відповідної семантики:-ess,-ette,-ine.
У британському варіанті нормативне вживання допускає hostess, waitress, governess, stewardess та інші.
Необхідність уточнення родової приналежності в контексті художніх творів чи в усному спілкуванні розширює гендерний діапазон за рахунок паралельного співіснування форм woman doctor, she - doctor, doctress, doctorine.
Розширення професійного діапазону для представниць жіночої статі, сприяли появі імен іменників з суфіксом - ette: astronette, cosmonette, aviarette, farmarette, pickette - Woman striker (учасниця протесту-пікетування), copette - woman police officer (жінка-поліцейський). Подібні освіти зареєстровані і серед номінацій у сфері шоу-бізнесу: usherette, screenette, glamorette.
Узагальнюючи сказане, зазначимо, що значення роду в англійській мові передається, як правило:
1. лексичним значенням слова: чоловічий рід - man, boy; жіночий рід - woman, girl, середній рід - table, house;
2. особистими займенниками - he, she, it;
3. суфіксами:-ess,-ine,-er,-ette;
4. складовими іменниками: a woman - doctor, a he - cousin.
Слід зазначити, що в русистиці класифікація іменників оформилася і усталилася в значній мірі під впливом ідей В.В. Виноградова. У сучасній російській мові традиційно виділяється дев'ять лексико-граматичних розрядів, а саме: власні і загальні, одухотворені і неживі, абстрактні і конкретні, а також збірні, речові і одиничні. Класифікація дається на рівні мови (тобто з урахуванням істотних, завжди повторюваних ознак), а не мови (за сенсів, в яких слова, виступаючи в різних контекстах, можуть набувати нових, переносні значення). Підставою для класифікації є як семантичний, так і граматичний ознаки. Ця класифікація представлена в Академічній граматиці російської мови. [9]
Англійська лінгвістична думка дотримується в основному двох класифікацій імен іменників. Перша класифікація представлена, наприклад, у практичній граматиці англійської мови М. А. Ганшина і Н.М. Василевської [10]. Друга класифікація іменників наводиться, наприклад, в англійській граматиці Дж. Несфілда [11].
Але Ганшина і Несфілд виділяють в принципі одні й ті ж лексико-граматичні розряди: Proper Nouns «власні», Common Nouns «загальні», Concrete Nouns «конкретні», Abstract Nouns «абстрактні», Collective Nouns «збірні» і Material Nouns «речові ».
Обидва дослідника ієрархічно по-різному вибудовують виділяються ними лексико-граматичні розряди, а також включають у свої класифікації далеко не всі розряди англійських іменників, оскільки спираються при класифікації тільки на семантичний ознака.
В англійській науковій літературі існують також класифікації іменників, побудовані на основі як семантичного, так і частково граматичного ознак. Так, наприклад, Л.Дж. Олександр виділяє у своїй класифікації, крім інших, ще Countable «обчислюються» і Uncountable «неісчісляемие» іменники [12], а вітчизняний лінгвіст М.Я. Блох - Animate «одухотворені», Inanimate «неживі» і Human - Non-human категорію «особи і не особи» [13].
Аналіз літератури показує, що в англійській мові існує дванадцять лексико-граматичних розрядів іменників, а саме: власні, номінальні, речові, збірні, абстрактні, конкретні, що обчислюються, неісчісляемие, одухотворені, неживі і розряд «обличчя» - «не обличчя». Підставою для виділення лексико-граматичних розрядів служить в основному семантична ознака, але при їх класифікації на обчислюються - неісчісляемие, одухотворені - неживі враховується і граматичний ознака.
Такий підхід знайшов відображення в більшості вітчизняних підручників з англійської мови, хоча є і невеликі відмінності. Так, за своїм складом іменники в англійській мові можуть бути: простими, похідними і складними.
Прості (Simple Nouns) - це такі імена іменники, у складі яких немає суфікса чи префікса, наприклад: pen перо; rod стрижень, брус; rock скеля, гірська порода і т.д. Іменник в АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ
2005
ЗМІСТ:
Введення .. 3
1. Ім'я іменник (the Noun) як частина мови .. 5
1.1. Загальні відомості. 5
1.2. Категорія числа іменників. 5
1.3.Категорія роду в англійській мові. 9
1.4. Підходи до класифікації імен іменників в англійській мові. 11
1.6. Категорія відмінка іменника. 15
1.7. Функції іменника в реченні. 17
1.8.Конструкціі з іменами іменниками. 19
2. Складнощі перекладу з англійської мови .. 20
2.1.Сущность перекладу і особливості перекладацьких трансформацій. 20
2.2.Аналіз прикладів перекладу іменника в художніх текстах. 22
Висновок .. 29
Список літератури ... 31
Введення
Вже в глибокій старовині люди звертали увагу на те, що слова, якими вони користувалися в своїй рідній мові, ведуть себе в мові по-різному. Одні слова називають предмети, інші - дії, процеси, треті - якості, властивості предметів. Одні слова схиляються за відмінками, інші змінюються по обличчях і часам і т.д.Ці спостереження, які були відзначені давньоіндійськими і давньогрецькими граматисти, дали їм підставу для виділення двох чітко виражених розрядів слів - імені і дієслова. Аристотель (384-322 до н. Е..) Виділяв три частини мови - імена, дієслова та спілки.
Сучасний англійська мова зі свого строю є мовою аналітичним, тобто має такий граматичний лад, при якому зв'язок слів у реченні виражається головним чином порядком слів і за допомогою службових слів - прийменників і союзів. Але англосаксонський мова була мовою синтетичним, тобто мовою, в якому зв'язок слів у реченні виражається головним чином за допомогою зміни самих слів. У давньоанглійській мові була розвинена система словозмінних форм: іменники мали розвинену систему відмінювання і категорію граматичного роду, прикметники узгоджувалися з іменниками в роді, числі і відмінку, дієслова мали спеціальні форми для вираження досконалого і недосконалого виду та ін Ці процеси в мові знайшли відображення в роботах А. І. Смирницького [1], І. П. Іванової [2], В. М. Ярцевої [3] та інших вчених.
Зміни значень слів не відбувалися стихійно. Вони були підпорядковані певним закономірностям, які складалися в залежності від конкретних історичних умов розвитку виробничої і всякої іншої діяльності народу і від тих зв'язків старих і нових понять, які виникали в народній свідомості народу, як відображення реально існуючих історичних відносин.
Мета даної курсової роботи - вивчити становище імені іменника в сучасному, в тому числі літературному, англійською мовою.
До завдань роботи входить:
1) дати визначення імені іменника як частини мови в англійській мові;
2) розглянути категорії числа, роду, відмінка;
3) вивчити основні підходи з класифікації іменників;
4) визначити основні функції іменників в англійській мові;
5) показати особливості перекладу імен іменників з англійської мови на російську на матеріалі художніх текстів.
1. Ім'я іменник (the Noun) як частина мови
1.1. Загальні відомості
Іменем іменником називається частина мови, яка позначає предмет [4], відповідаючи на питання: хто це? (Who is this?) Або що це? (What is this?). Іменники можуть позначати предмети і речовини (a table, a house, water), живі істоти (a girl, a cat), явища й абстрактні поняття (rain, peace, beauty, work, darkness).Якщо в російській мові іменник характеризується наявністю трьох граматичних категорій: 1) категорії відмінка, вираженої парадигмою відмінювання, що складається з шести відмінків, 2) категорії числа, що складається з двох чисел - єдиного і множинного, 3) категорії граматичного роду, що представляє три роди - чоловічий, жіночий та середній, які мають відповідну морфологічне вираження, то в англійській мові іменник характеризується наявністю двох граматичних категорій: 1) категорії числа, що складається з двох чисел - єдиного і множинного, 2) категорії детермінатівності (визначеності - невизначеності), вираженої артиклями в препозиції.
1.2. Категорія числа іменників
Категорія числа в англійській мові виражає кількісні відносини, що існують в реальній дійсності, відображені у свідомості носіїв цієї мови і мають морфологічне вираження у відповідних формах мови [5].Категорія числа в сучасній англійській мові виражена єдиним і множинним числом. Форма однини служить для позначення одного предмета, множини - для позначення двох або більше предметів.
Слід зауважити, що в іменному відміні давньоанглійської мови було не менше 25 форм множини з перегласовкой, з яких до наших днів дійшли лише сім: feet - ноги, geese - гуси, teeth - зуби, men - чоловіки, women - жінки, lice - воші і mice - миші. Було поширене так зване «слабке відмінювання» (з основою множ. Числа на-n), подібно до сучасних англійських слів brethren - братія, children - діти і oxen - воли. Ще більш широке поширення таке слабке множина отримало в південному діалекті среднеанглийского мови, де були цілком звичайні форми типу treen замість trees - дерева і housen замість houses - вдома. Якби основою літературної англійської мови став цей діалект, а не на східно-центральний (тобто лондонський), то форми на-en могли б бути сьогодні регулярними формами множини. Проте насправді взяли верх найбільш уживані в давньоанглійській форми сильного відміни чоловічого роду на-s типу stan - stanas - камінь - каміння (пор. суч. Англ. Stone - stones). Іменник схилялося по «слабкому» або «сильному» зразком у Залежно від типу своєї споконвічної основи.
Імена іменники в сучасній англійській мові утворюють множину шляхом додавання до форми однини закінчення - s, що вимовляється як [z] після дзвінких приголосних і після голосних і як [s] після глухих приголосних:
hand - рука - hands
machine - машина - machines
Імена іменники, що закінчуються в однині на букви s, ss, x, sh, ch, тобто закінчуються на свистячий або шиплячий звук, утворюють множину шляхом додавання закінчення - es до форми однини. Закінчення - es вимовляється як [iz]:
Class клас classes
Box коробка box
Імена іменники, що закінчуються в однині на - y з попередньою приголосною, утворюють множину шляхом додавання закінчення - es, причому - y змінюється на i:
city місто cities
army - армія - armies
Якщо ж перед y варто голосна, то множина утворюється за загальним правилом шляхом додавання - s. У цьому випадку y не змінюється на i:
day день days
boy - Хлопчик - boys
Деякі імена іменники утворюють множину не шляхом додатку закінчення - s, а шляхом зміни кореневих голосних:
man - чоловік - men - чоловіки
woman - Жінка - women - жінки
Іменник people вживається зі значенням множини: there were many people there, однак, коли people означає народ, нація, воно вживається як в однині, так і в множині: The Russian people is invincible - Російський народ непереможний.
Ряд іменників не має форми однини і вживається тільки у множині (дієслово, наступний за такими іменниками, повинен мати форму множини): tidings - известия, thanks - подяка.
Тільки у множині вживається іменник police.
Розглядаючи категорію числа, слід сказати і про особливості вживання особливих частинок - артиклів: a, an, the.
Невизначений артикль a (an - ставиться перед словами, що починаються з голосної) походить від числівника one і означає один із багатьох, який-то, будь-хто.
I am a student. Я - учень.
This is an apple. Це - яблуко (якесь одне з багатьох).
Якщо перед іменником в однині варто невизначений артикль, то у множині він опускається.
This is a book. There are books.
Таким чином, невизначений артикль a (an) може вживатися тільки перед іменниками в однині.
Визначений артикль the походить від вказівного займенника that. Часто перекладається словами цей, ця, це, ці кошти. Вживається перед іменниками, як в однині, так і в множині.
Певний артикль вживається:
1) Коли мова йде про певний особі чи предметі.
Where is the pen? Де рука? (Відома нам)
2) Перед іменником, якщо йому передує прикметник у найвищому ступені або порядковий числівник.
What is the longest river in the world? He was the first to come.
3) Перед географічними назвами (назвами океанів, морів, річок, гірських хребтів, частин світу і т.д.).
The Indian ocean, the Baltic sea, the North, the Thames, the Alps.
4) Перед іменниками, єдиними у своєму роді.
What is the brightest mountain in the world?
5) У ряді виразів, таких як: in the morning, in the evening, in the afternoon, etc.
Нульовий артикль. Артиклі не вживаються:
1) Якщо будь-яка іменник вживається в самому узагальненому значенні.
Crime is a problem in most big cities. Злочинність як така, а не якесь конкретне злочин.
Life has changed a lat in the last to year. Життя як така, взагалі.
2) Перед іменами власними: England, Russia, London, Mr.Johnson, Tuscany. Однак перед прізвищами, що вживаються у множині для позначення членів однієї і тієї ж сім'ї, вживається означений артикль. The Johnsons. Сім'я Джонсонів.
3) Перед назвами пір року, місяців і днів тижня. He always go the South in summer. English classes are on Monday.
1.3.Категорія роду в англійській мові
Проблема ідентифікації родових маркерів в сучасній англійській мові має свою досить примітну і довгу історію. Категорія граматичного роду - чоловічий, жіночий, середній - була колись властива іменником давньоанглійського періоду.Так, М. А. Колпакчі наводить такі приклади з давньоанглійської мови:
mona - місяць, steorra - зірка були чоловічого роду,
bricg - міст, tigol - цегла - жіночого роду,
scip - корабель, eage - око - середнього роду.
Бувало, що граматичний рід перебував у суперечності з реальним підлогою: wlf - жінка і mжgden - дівчина були словами середнього роду. [6]
Категорія роду іменників остаточно зникла в числі багатьох граматичних спрощень у мові другої половини XVII століття. Чоловічий рід зберігся тільки за чоловіками, жіночий, - за жінками, а всі поняття і предмети і навіть тварини стали вважатися іменниками середнього роду, який передається займенником it.
Таким чином, історичний розвиток морфологічної структури англійської мови призвело до того, що категорія граматичного роду істотно модифікувалася.
У процесі лінгвістичної еволюції постійно з різних позицій розглядалися відмінності між жіночими та чоловічими мовними стратегіями, протиставлялися концептуальні та семантичні параметри родових універсалій у мові, обговорювалися перспективи лінгвістичного нормування мовних традицій в маркуванні роду мовних одиниць. [7]
Похідні жіночі форми сьогодні маркуються суфіксом або яким-небудь іншим морфологічним або лексичним ознакою, що відрізняє жіночий рід від спільного і в ряді випадків частково дублює форму вихідного чоловічого роду. Наприклад, man - woman, author - authoress.
Особливе місце у створенні гендерної модуля займають маркери жіночого роду англійських іменників, що позначають людей у сфері їх професійної діяльності. У першу чергу, в даній підгрупі слід відзначити традиційні суфікси, які оформляють іменники відповідної семантики:-ess,-ette,-ine.
У британському варіанті нормативне вживання допускає hostess, waitress, governess, stewardess та інші.
Необхідність уточнення родової приналежності в контексті художніх творів чи в усному спілкуванні розширює гендерний діапазон за рахунок паралельного співіснування форм woman doctor, she - doctor, doctress, doctorine.
Розширення професійного діапазону для представниць жіночої статі, сприяли появі імен іменників з суфіксом - ette: astronette, cosmonette, aviarette, farmarette, pickette - Woman striker (учасниця протесту-пікетування), copette - woman police officer (жінка-поліцейський). Подібні освіти зареєстровані і серед номінацій у сфері шоу-бізнесу: usherette, screenette, glamorette.
Узагальнюючи сказане, зазначимо, що значення роду в англійській мові передається, як правило:
1. лексичним значенням слова: чоловічий рід - man, boy; жіночий рід - woman, girl, середній рід - table, house;
2. особистими займенниками - he, she, it;
3. суфіксами:-ess,-ine,-er,-ette;
4. складовими іменниками: a woman - doctor, a he - cousin.
1.4. Підходи до класифікації імен іменників в англійській мові
Інтерес до вивчення лексико-граматичних розрядів іменників як у цілому, так і його окремих розрядів, виник в глибокій старовині. Так, стоїки в III столітті до н. е.. виділяли іменники власні та загальні з подальшим підрозділом останніх на різні групи [8]. Це традиційний поділ іменників на лексико-граматичні розряди продовжує залишатися основним для всіх мовних систем світу.Слід зазначити, що в русистиці класифікація іменників оформилася і усталилася в значній мірі під впливом ідей В.В. Виноградова. У сучасній російській мові традиційно виділяється дев'ять лексико-граматичних розрядів, а саме: власні і загальні, одухотворені і неживі, абстрактні і конкретні, а також збірні, речові і одиничні. Класифікація дається на рівні мови (тобто з урахуванням істотних, завжди повторюваних ознак), а не мови (за сенсів, в яких слова, виступаючи в різних контекстах, можуть набувати нових, переносні значення). Підставою для класифікації є як семантичний, так і граматичний ознаки. Ця класифікація представлена в Академічній граматиці російської мови. [9]
Англійська лінгвістична думка дотримується в основному двох класифікацій імен іменників. Перша класифікація представлена, наприклад, у практичній граматиці англійської мови М. А. Ганшина і Н.М. Василевської [10]. Друга класифікація іменників наводиться, наприклад, в англійській граматиці Дж. Несфілда [11].
Але Ганшина і Несфілд виділяють в принципі одні й ті ж лексико-граматичні розряди: Proper Nouns «власні», Common Nouns «загальні», Concrete Nouns «конкретні», Abstract Nouns «абстрактні», Collective Nouns «збірні» і Material Nouns «речові ».
Обидва дослідника ієрархічно по-різному вибудовують виділяються ними лексико-граматичні розряди, а також включають у свої класифікації далеко не всі розряди англійських іменників, оскільки спираються при класифікації тільки на семантичний ознака.
В англійській науковій літературі існують також класифікації іменників, побудовані на основі як семантичного, так і частково граматичного ознак. Так, наприклад, Л.Дж. Олександр виділяє у своїй класифікації, крім інших, ще Countable «обчислюються» і Uncountable «неісчісляемие» іменники [12], а вітчизняний лінгвіст М.Я. Блох - Animate «одухотворені», Inanimate «неживі» і Human - Non-human категорію «особи і не особи» [13].
Аналіз літератури показує, що в англійській мові існує дванадцять лексико-граматичних розрядів іменників, а саме: власні, номінальні, речові, збірні, абстрактні, конкретні, що обчислюються, неісчісляемие, одухотворені, неживі і розряд «обличчя» - «не обличчя». Підставою для виділення лексико-граматичних розрядів служить в основному семантична ознака, але при їх класифікації на обчислюються - неісчісляемие, одухотворені - неживі враховується і граматичний ознака.
Такий підхід знайшов відображення в більшості вітчизняних підручників з англійської мови, хоча є і невеликі відмінності. Так, за своїм складом іменники в англійській мові можуть бути: простими, похідними і складними.
Похідні (Derivative Nouns) - це іменники, у складі яких є суфікс чи префікс чи той і інший одночасно: worker робітник (від дієслова to work працювати), freedom свобода (від прикметника free зведений), friendship дружба (від іменника friend друг), misprint друкарська помилка (від іменника print відбиток, відбиток), inflexibility жорсткість, нестисливості від прикметника flexible гнучкий) і т. д.
«Похідне слово - це слово, по відношенню до якого був зроблений якою-небудь словотворчий акт ...» [14].
На думку І. В. Арнольд, в залежності від морфологічної структури слова англійської мови можуть бути поділені на:
1) афіксальні деривати - слова, що складаються з однієї кореневої морфеми і одного або більше афіксів;
2) композити - слова, в яких дві, рідко більше двох, прості або дериваційні основи з'єднані в одну лексичну одиницю;
3) дериваційні композити, в яких слова фрази з'єднані в результаті процесів словоскладання і аффиксации. [15]
Складні [складові] (Compound Nouns) - це такі імена іменники, які складаються з двох або більше основ, що утворюють одне слово з єдиним значенням, наприклад: shadowgraph знімок (рентгенівський), penknife складаний ножик, railway залізна дорога, bluebell дзвіночок, breakstone щебінь і т.д.
За значенням іменники ділять на імена загальні і власні.
Імена загальні (Common Nouns) позначають цілі класи предметів: a book, a house, a day і т. п.
Імена власні (Proper Nouns) є іменами або назвами одиничних осіб і предметів. Сюди відносяться імена та прізвища людей (Mary, Jack London, Peter Norton); географічні назви (the Pacific Ocean, Britain, the United States, London, the Great Lakes); назви будівель, вулиць, підприємств і т. п. (the Kremlin, Trafalgar Square, the Economist).
Імена власні пишуться з великої літери. На відміну від російської мови в англійській мові назви днів тижня, місяців і національностей також пишуться з великої літери: Sunday, Tuesday, April, November, an American, a Russian і т. п.
Загальні імена іменники в англійській мові ділить на обчислюються (Countable Nouns) і неісчісляемие (Uncountable Nouns).
Числені іменники позначають предмети, які можна порахувати. Вони мають форми однини і множини, наприклад: a book - three books, a day - two days. Числені іменники можуть вживатися як з невизначеним, так і з певним артиклем: a book - the book.
У множині вони можуть вживати з займенниками many, few, a few і кількісними) числівниками:
I haven't many English books. У мене не так вже й багато книг англійською мовою.
I have few English books. У мене є кілька книг на англійській мові.
I have a few English books. У мене мало книг на англійській мові.
Числені іменники можуть бути конкретними (Concrete Nouns) - a cat, a desk, a student - і абстрактними, чи абстрактними (Abstract Nouns), - a month, a night, a song, a talk.
Неісчісляемие іменники позначають предмети і поняття, що не піддаються підрахунку. У зв'язку з цим вони звичайно не вживаються у множині. Неісчісляемие іменники не вживаються з невизначеним артиклем і з кількісними числівниками і поєднуються із займенниками much, little, a little, some, any.
Will you have tea or coffee? Що Ви будете, чай або каву?
Do you like much sugar in your tea? Ви любите класти в чай побільше цукру?
There Is some milk in the jug. У глечику є молоко.
До неісчісляемим іменником відносяться деякі абстрактні, наприклад: freedom, anger, love, а також ті які позначають речовини або матеріали (Material Nouns), наприклад: air, snow, steel, salt, sugar.
Деякі іменники в одному зі своїх значень бувають неісчісляемимі, в іншому - обчислюваними. Наприклад, іменник glass у значенні скло і іменник beauty - краса є неісчісляемимі, а в значеннях відповідно склянку, красуня є обчислюваними: a glass - two glasses, a beauty - beauties.
1.6. Категорія відмінка іменника
Що ж стосується категорії відмінка (The Case), то це питання в англійській мові до теперішнього часу носить дискусійний характер. Залежно від підходу автора до цієї проблеми, англійська мова наділявся різною кількістю відмінків. Так, М. Дейчбейн, допускав розуміння відмінка як поєднання прийменника з іменником у початковій формі, вважав, що в англійській мові існує чотири відмінка: називний, родовий, давальний і знахідний. Однак таке трактування проблеми відмінка представляється невірною, оскільки під відмінком розуміється словоформа, в якій є відповідна відмінкова морфема, у випадку англійської мови 's.Майже загальноприйнятою вважається точка зору, згідно якої у складі іменників є клас слів, що змінюються по двом відмінками - називному і присвійні, оформленим морфемою 's. Це клас іменників морського та іменників семантичного поля «час». Таким чином, з точки зору типологічної характеристики категорії відмінка в імені іменник ми можемо відзначити, що в англійській мові всі іменники поділяються на два класи: слова, що позначають предмети неживі, не мають категорії відмінка, і слова, що позначають предмети живі і час, що мають два відмінка - загальний і присвійний. Сьоми присвійного відмінка наступні: предметність, натхненність, присвійний, суб'єктність і об'єктно.
Практично всі іменники в англійській мові можуть вживатися в називному відмінку (The Nominative Case), в цій формі вони наведені в словниках.
Присвійний відмінок (The Possessive Case) використовується, коли треба показати приналежність одного предмету іншому або якій-небудь людині. Іменники в присвійний відмінку майже завжди супроводжуються небудь певним артиклем, або яким-небудь певним або присвійним займенником:
my son's birthday день народження мого сина
the book's name назва книги.
Присвійний відмінок утворюється просто - до основи додається апостроф 'і суфікс-s, якщо іменник стоїть у множині відмінку і, отже, вже має суфікс-s, то апостроф ставиться після цього суфікса.
Форму присвійного відмінка мають в основному іменники з предметним значенням, а також слова the Earth, the Moon, the Sun, a ship, але іменники типу «щастя, музика, світло» не можуть вживатися в присвійний відмінку.
1.7. Функції іменника в реченні
Крім основних властивостей значення й форми, іменник характеризується здатністю функціонувати в мові, в пропозиції. З нормативного курсу граматики відомо, що основною функцією іменника-підмета служить управління присудком і доповненням, тоді як, наприклад, основною функцією дієслова є предіцірованіе, тобто віднесення змісту висловлення до дійсності, виражене в пропозиції, а основною функцією прислівники служить характеристика присудка або визначення .Ім'я іменник може виконувати в реченні наступні функції:
1) підмет:
The night was very dark. Ніч була дуже темна.
Heat is the energy of the movement of molecules. Тепло - це енергія руху молекул.
2) Іменний частини присудка:
His father was a miner. Його батько був шахтарем.
Heat is a form of energy. Тепло - форма енергії.
3) Додатки (прямого, непрямого і місцевому):
The Soviet industry has given the miner (непряме доповнення) the coal cormbine (пряме доповнення). Радянська промисловість дала шахтарю вугільний комбайн.
Uranium can be produced from thorium (прийменниково доповнення). Уран можна отримати з торію.
4) Визначення:
Have you any laboratory experience? У вас є досвід роботи в лабораторії (букв. лабораторний досвід)?
The atomic reactor is encased in a jacket of steel. Атомний реактор поміщається в сталевому корпусі.
5) Обставини:
Чи не walked back slowly into the room. Він повільно повернувся в кімнату.
Bodies are lighter in water than they are in air. Тіла легше у воді, ніж у повітрі.
Цікаво відзначити, що багато вітчизняних лінгвісти звертають увагу на взаємодію іменника і займенника. Даний факт зазначив свого часу А. А. Потебня: «Займенники, крім деяких слів, означають не відносини і зв'язку, а явища і сприйняття, але позначають їх не за допомогою ознаки, взятого з кола самих сприйняттів, а за допомогою відношення до мовця, то є вказівному »[16]. «За своєю граматичній формі і предметної співвіднесеності займенники можуть бути іменниками (я, ти), прикметниками (мій, цей), прислівниками (тут, там, так). Іншими словами, ознаки поділу на імена і займенники, і на іменники, прикметники ... з логічної точки зору ... перехрещуються », - підкреслює В. М. Жирмунський [17].
Про зв'язок займенників з поняттями істоти, дії, предмета, ознаки, кількості, місця пише Н. Ю. Шведова, коментуючи даний зв'язок як необхідно дану: мова «створив струнку і дуже стабільну організацію слів, вільних як від функції іменування, так і від функції вираження різного роду залежностей яких оцінок і спеціально призначених для означення глобальних понять фізичного і ментального світу і тих смислів, які понятійно скріплюють різні рівні мови і тим самим надають йому якість природної цілісності »[18].
1.8.Конструкціі з іменами іменниками
Чотири розглянутих тут конструкції представляють різні способи визначення іменника, крім вживання визначників, прикметників і еквівалентів прикметників. Ці конструкції з іменниками мають такий вигляд.Іменник + інфінітив з часткою to (Наприклад: in his anxiety to help - У своєму прагненні допомогти).
Іменник + прийменниковий оборот, що складається з прийменника та іменника чи займенника (наприклад: her anxiety for news - її прагнення дізнатися новини).
Іменник + підрядне речення, що вводиться союзом that (наприклад: the fact that you speak French well - те, що ви добре говорите по-французьки).
Іменник + прийменник + союзну (відносне) слово + підрядне речення або інфінітивний оборот (наприклад, his knowledge of how to do it - його знання того, як це робиться; his knowledge of how Green had done it - його обізнаність про те, як Грін зробив це).
Завершуючи теоретичний огляд положення імені іменника в системі англійської мови, слід підкреслити такі суттєві моменти.
2. Складнощі перекладу з англійської мови
2.1.Сущность перекладу і особливості перекладацьких трансформацій
Переклад - досить важкий, складний і продуктивний творчий процес, в якому беруть участь всі духовні сили людини: інтелект, інтуїція, емоції, уява, воля, пам'ять. Переклад-це творчий процес, в результаті якого створюється перекладне твір. Переклад з'являється історично на певному етапі людського розвитку, існує історично, розвивається історично - разом з розвитком суспільних, культурних та інших процесів. Ось деякі з найбільш поширених визначень.Р.К.Міньяр-Белоручев: «Переклад - вид мовної діяльності, що подвоює компоненти комунікації, метою якого є передача повідомлення в тих випадках, коли коди, якими користуються джерело і одержувач, не співпадають». [19]
А.В. Федоров: «Перевести - значить висловити вірно і повно засобами однієї мови те, що вже виражено раніше засобами іншої мови ... мета перекладу - якомога ближче познайомити читача (або слухача), яка не знає мови оригіналу, з даним текстом (або утриманням усного мовлення) ». [20]
Є.В. Бреус: «Переклад - акт міжмовної комунікації. При перекладі має місце не тільки контакт дух мов, але і зіткнення двох культур. »[21]
Л.С. Бархударов: «Перекладом називається процес перетворення мовного твору на одній мові в мовленнєвий твір на іншій мові при збереженні незмінного плану змісту, тобто значення.» [22]
Перетворення за допомогою яких здійснюється перехід від одиниць оригіналу до одиниць перекладу, називаються перекладацькими трансформаціями. Проте термін «перетворення» не можна розуміти буквально: сам вихідний текст «не перетвориться» в тому сенсі, що він не змінюється сам по собі. Цей текст, звичайно, сам залишається незмінним, але на ряду з ним і на основі його створюється інший текст на іншій мові. [23]
Перекладацькі трансформації являють собою особливий вид перефразирования - міжмовна, яке має суттєві відмінності від трансформацій в межах однієї мови. «Коли ми говоримо про одномовних трансформаціях, то ми маємо на увазі фрази, які відрізняються один від одного по граматичній структурі, лексичному наповненню, мають (практично) один і той же зміст і здатні виконувати в даному контексті одну і ту ж комунікативну функцію. [ 24]
Існує дуже багато різних класифікацій трансформацій при перекладі. Найбільш відомі з них запропоновані такими вченими, як Л.С. Бархударов [25], В.М. Комісарів [26] і Я.І. Рецкер [27].
Л.С. Бархударов, наприклад, розрізняє такі види трансформацій: перестановки; заміни; доповнення; опущення.
В. Н. Комісарів класифікує перекладацькі трансформації на лексичні та граматичні трансформації.
Калькування - це спосіб переказу лексичної одиниці оригіналу шляхом заміни її складових частин-морфем або слів їх лексичними відповідниками в мові перекладу.
В.Н. Комісарів виділяє також лексико-семантичні заміни. Основними видами таких замін є конкретизація, генералізація та смислове розвиток значення вихідної одиниці. [28]
В.Н. Комісарів також виділяє третій змішаний тип чи як він називає «комплексні лексико-граматичні трансформації.» До них він відносить: антонімічний переклад, експлікацію і компенсацію.
Я.І. Рецкер виділяє сім різновидів лексичних трансформацій: диференціація значень; конкретизація значень; генералізація значень; смислове розвиток; антонімічний переклад; цілісне перетворення; компенсація втрат в процесі перекладу.
Головна мета перекладу - досягнення адекватності. Основне завдання перекладача при досягненні адекватності - вміло зробити необхідні перекладацькі трансформації, для того, щоб текст перекладу максимально точно передав всю інформацію, закладену в тексті оригіналу при дотриманні відповідних норм мови, що перекладає.
2.2.Аналіз прикладів перекладу іменника в
художніх текстах
Для аналізу особливостей перекладацьких трансформацій іменника нами обрані розповіді Едгара По: «Золотий жук». Російський переклад цієї розповіді представлений А. Старцевим, і оповідання «Чорний кіт» у перекладі В. Хінкіса і трагедії «Гамлет» Вільяма Шекспіра зі збірки William Shakespeare Two Tragedies. М., 1985. 1) This island consists of little else than the sea sand, and is about three miles ago. [29]
Цей острів тягнеться в довжину милі на три і складається майже з одного морського піску. [30]
У цьому прикладі є кілька трансформацій. У відношенні іменника має місце заміна частини мови. У англійському реченні іменник «sea» замінюється в російській пропозиції прикметником «морський».
2) The shrub here often attains the height of fifteen or twenty feet, and forms an almost impenetrable coppice, burthening the air with its fragrance. [31]
Кущі його досягають нерідко п'ятнадцяти - двадцяти футів і утворюють суцільну гущавину, наповнює повітря тяжким пахощами і майже непрохідну для людини. [32]
Тут ми бачимо граматичну заміну: іменник «scrub» в англійському реченні однини, а в російській реченні перекладається як іменник множини - "кущі".
3) His chief amusements were gunning and fishing, sauntering along the beach and through the myrtles, in quest of shells or entomological specimens - his collection of the latter might have been envied by a Swammerdamm. [33]
Він вважав за краще полювати і ловити рибу або ж бродити по прибережному піску і миртовим заростях в пошуках раковин і комах. Його колекції комах позаздрив би Сваммердамм. [34]
У даному прикладі відразу кілька трансформацій.
а) відбувається членування речення, одне англійське пропозицію трансформується в два російських пропозиції;
b) відбувається заміна іменника «amusements» дієсловом «вважав за краще». Іменник «beach» замінюється російським словосполученням «прибережний пісок»;
c) відбувається конкретизація: «entomological specimens» - «комахи».
4) Here again he made an anxious examination of the paper; turning it in all directions. He said nothing. [35]
Він знову втупився на папір, повертаючи її то так, то сяк, однак зберігав мовчання. [36]
Тут, поряд з іншими трансформаціями, ми бачимо об'єднання пропозицій. Перекладач об'єднує два англійські пропозиції в одне російське, об'єднуючи їх союзом «проте». Відбувається також заміна іменника «examination» дієсловом «втупився». Цей дієслово характерний для російської розмовної мови.
5) «Ah, if I had only known you were here!» Said Legrand, «but it is so long since I saw you; and how could I foresee that you would pay me a visit this very night of all others?» [ 37]
Якби я знав, що ви тут! - Вигукнув Легран - Але ж ми так давно не бачилися. Як я міг вгадати, що саме сьогодні ввечері ви до нас завітаєте?
Іменник «а visit» замінено дієсловом «просимо», причому перекладач використовує це дієслово в значенні ввічливого запрошення. Англійське іменник «night» трансформовано в російське іменник «вечір». Це явище є яскравим прикладом розбіжність культурних уявлень про частини доби: у англійців і у росіян. Справа в тому, що вечір «evening» у англійців починається з п'яти-шести вечора, який вже о 8 годині змінюється короткої вночі - «night». Тому перекладач замінив «very night» російським словосполученням «сьогодні ввечері», так як у росіян вечір до 12 годин. А це ж різні культурні світогляду. [38]
6) I had never seen the good old Negro look so dispirited, and I feared that some serious disaster had befallen my friend. [39]
Я ніколи не бачив старого добряка-негра таким пригніченим, і мене охопила тривога: чи не сталося чого з моїм другом?
У цьому прикладі ми бачимо відразу кілька трансформацій. Перш за все прикметник «good» в англійському реченні замінено іменником «добряк». Це слово характерно для російської розмовної мови. «Добряк»-дуже добра людина. [40]
7) Jupiter opened the door, and large Newfoundland, belonging to Legrand, rushed in, leaped upon my shoulders, and loaded me with caresses; for I had shown him much attention during divvious visits. [41]
Юпітер відчинив двері і величезний ньюфаундленд Леграна увірвався в кімнату і бурхливо мене привітав, поклавши свої лапи мені на плечі; я подружився з ним ще в колишні відвідування. [42]
У цьому прикладі ми бачимо наступну лексичну трансформацію: транслітерацію - спосіб перекладу лексичної одиниці оригіналу шляхом відтворення її форми за допомогою літер мови перекладу. [43] У даному випадку «Newfoundland» - «ньюфаундленд».
У цьому прикладі відбувається також трансформація - додавання: Додано іменник «в кімнату», щоб уточнити, куди вбігла собака.
8) Here was a long pause. At length the Negro asked: «Is de lef` eye ob de skull pon de same side as de lef `hand ob de skull too? - Cause de skull aint not a bit ob a hand at all - nebber mind!» [44]
Юпітер довго мовчав, потім сказав .- «Ліве око в черепа з того боку, що й рука в черепа? Але в черепа немає лівої руки ... .. Що ж, на нема й суду нема. [45]
Неправильне вживання, вимовляння слів «lef-left; nebber-never» з приставками «ob ... de» в оригіналі грає важливу комунікативну роль. Спроба відтворити таку неправильність в російській мові явна неможлива. Тому перекладач використовує елементи компенсації. [46]
Англійське іменник «pause» замінено російським дієсловом «мовчав», при цьому перекладач додає власна назва - Юпітер. Часте використання імен власних характерно для російської мови.
Іменник «length» замінено прислівником «потім».
9) Р luto - this was the cat `s name - Was my favourite pet and Playmate. I alone fed him, and He attended me wherever. I Went about the house. [47]
Плутон так звали кота - був моїм улюбленцем, і я часто грав з ним. Я завжди годував його, і він ходив за мною по п'ятах, коли бував удома. [48]
Тут іменник «playmate» - (друг дитинства, партнер в іграх. Трансформується в дієслово «грав», причому заміна супроводжується інший трансформацією - доповненням. Перекладач додає прислівники «часто, завжди» для того, щоб показати читачеві як любили кота.
10) This latter was a remarkable large and beautiful animal, entirely black and sagacious to an astonishing degree. In speaking of his intelligence, my wife, who at heart was not a little tinctured with superstition, made frequent allusion to the ancient popular notion, which regarded all black cats as witches in disguise. [49]
Кіт, надзвичайно великий, красивий і суцільно чорний, без єдиної плямочки, відрізнявся рідкісним розумом. Коли мова заходила про його кмітливості, моя дружина, в душі чужа забобонів, часто натякала на старовинну народну прикмету, за якою всіх чорних котів вважали перевертнями. [50]
Спочатку ми бачимо, що англійське підлягає «animal» знаходиться в середині речення, а в російській реченні підмет «кіт» на початку - відбувається перестановка членів речення.
Яскраво видно така трансформація, як конкретизація: англійське іменник «animal» замінюється російським іменником «кіт», що має більш вузьке значення.
Також перекладач використовує прийом смислового розвитку в поєднанні з додаванням, покликаним акцентувати певний факт, або іншими словами, семантично дублювати дане поєднання «entirely black» «абсолютно чорний», а отже «без єдиної плямочки».
Мають місце заміни: англійське складене присудок «was tinctured» замінюється дієприкметником «чужа». Англійське іменник «superstition» однини замінюється іменником «забобонів» - множини.
У цьому прикладі були використані такі трансформації, як перестановка, заміни, прийом смислового розвитку і дві конкретизації.
В англійській мові одне слово може бути й іменником, і прикметником, і дієсловом. У цьому відношенні особливо виділяється епоха Вільяма Шекспіра. То був час, коли величезній кількості слів були додані нові граматичні функції. Образність мови Шекспіра обумовлена, в тому числі саме тим, що у нього слово особливо легко переходить з однієї граматичної категорії в іншу.
Від іменника «night» Шекспір утворює причетну форму «nighted (benighted)»: «Good Hamlet, cast thy nighted colour off» (I, 2), що означає «thy night-like colour».
Крім того, прикметники часто вживаються як іменники, навіть в однині: «... 'twas caviare to the general ...» (II, 2) («... ця п'єса була ікрою для натовпу ...»).
Крім цих найбільш загальних відхилень від фіксованого порядку розташування другорядних членів речення, ми можемо спостерігати в тексті Шекспіра набагато більше варіантів вживання різних частин мови. Так, наприклад, між підметом і присудком або між частинами аналітичної дієслівної форми можуть стояти додаток і обставина, виражені іменниками:
«Young Fortinbras ... hath in the skirts of Norway here and there shark'd up a list of lawless resolutes.» (I, 1)
«... And I this morning know where we shall find him most conveniently.» (I, 1)
«And I with them the third night kept the watch.» (I, 2)
«I shall the affect of this good lesson keep.» (I, 3)
«'Tis in my memory lock'd.» (I, 3)
«... And you yourself have of your audience been most free and bounteous.» (I, 3)
«... And then I divscripts gave her, that she should lock herself from his resort ...» (II, 2)
«For I mine eyes will rivet to his face.» (III, 2)
«I your commission will forthwith dispatch.» (III, 3)
«Hamlet, thou hast thy father much offended.» (III, 4)
Таким чином, порядок проходження членів речення у Шекспіра досить вільний.
Категорія числа в англійській мові носить більш обмежений характер, ніж у російській.
Категорія граматичного роду - чоловічий, жіночий, середній - була колись властива іменником давньоанглійського періоду. Однак історичний розвиток морфологічної структури англійської мови призвело до того, що категорія граматичного роду істотно модифікувалася. Таким чином, рід - це така морфологічна категорія, яка в різних мовах і навіть в одному і тому ж мові на різних етапах його розвитку по-своєму характеризує однакові предмети і явища.
На відміну від російської в англійській мові тільки два відмінка - називний і присвійний.
Ім'я іменник може виконувати в реченні функції: підмета, іменної частини присудка, доповнення, визначення, обставини.
Необхідно також зазначити, що розбіжності в ладі російської та англійської мов надають великі труднощі для перекладу. Ці труднощі коливаються в досить широкому діапазоні: від окремих неперекладних елементів до всього вихідного тексту. Найбільш часто при перекладі імен іменників перекладачі використовують такий прийом, як заміна. Імена іменники при перекладі можуть трансформуватися у прикметники, дієприкметники, дієслова.
2. Аракін В. Д. Порівняльна типологія англійської та російської мов. - М.: Просвещение, 1989 .- 254 с.
3. Арнольд І.В. Лексикологія сучасної англійської мови. - М.: Вища школа, 1986, 295 с.
4. Бархударов Л. С. Мова і переклад. - М.: Межд. відносини, 1975 .- 240 с.
5. Питання теорії та практики перекладу: Збірник наук. праць. - Випуск № 2, - Іркутськ, 1999. - 134 с.
6. Блох М.Я. Теоретична граматика англійської мови. - М.: Вищ. школа, 1994. - 381 с.
7. Бреус Є. В. Основи теорії і практики перекладу з російської мови на англійську: 3 - е вид. - М.: Вид - во УРАО, 2002. - 208 с.
8. Питання теорії та практики перекладу: Збірник матеріал. Всеросійського семінару. - Пенза, 2002.
9. Жирмунський В.М. Загальне та німецьке мовознавство. Вибрані праці. -Л.: Наука, 1976 .- 695 с.
10. Іванова І.П., Чахоян Л.П. Історія англійської мови. - М., 1978.
11. Казакова Т. А. Практичні основи перекладу. Навчальний посібник. - СПб.: Лениздат; Видавництво «Союз», 2000. - 320 с.
12. Качалова К.Н. Ізраїльович Є.Є. Практична граматика англійської мови з вправами і ключами. - М.: ЮНВЕС, 2002. - 716 с.
13. Колпакчі М.А. Дружні зустрічі з англійською мовою. - Л., 1978.
14. Комісаров В. Н. Теорія перекладу (лінгвістичні аспекти). Учеб.пособие для ин-тов і фак-тів іноз. Яз. / - М.: Вищ. шк., 1990 - 253 с.
15. Лінгвістичної енциклопедичний словник / Під. ред. Ярцевої, - М, 1990.
16. Мєшков О. Д. Словотвір сучасної англійської мови. М., 1976.
17. Міньяр - Белоручев Р. К. Загальна теорія перекладу і усний переклад. - М.: Воениздат, 1980. - 237 с.
18. Ожегов С. І. Тлумачний словник російської мови: Ок. 57.000 слів / за ред. Н. Ю. Шведової - 20 - е вид., Стереотип. М.: Рос. Яз., 1988 - 750с.
19. За Едгар Розповіді. Москва: Правда, 1982 - 448с., Іл.
20. Потебня О.О. Із записок з російської граматики. - Харків, 1886. - Т. 3.
21. Рецкер Я. І. Теорія перекладу і перекладацька практика. - М: Междун. відносини, 1974 - 216 с.
22. Смирницький А.І. Англосаксонський мову. М., 1955.
23. Тер-Минасова С.Г. Мова і міжнародна комунікація.: Учеб. Посібник. - М.: Слово / Slovo, 2000 - 624 с.
24. Федоров А. В. Основи загальної теорії перекладу (Лінгвістичний нарис). - М.: Видавництво Вищ. шк. , 1986 - 395 с.
25. Харківська А.А. Когнітивні аспекти еволюції гендерних маркерів в англійській мові / / Вісник СамГУ. Лінгвістика. 1999. - № 1.
26. Чіталіна Н. А. Учіться перекладати. - М.: Видавництво «Міжнар. відносини », 1975 - 80с.
27. Шведова Н.Ю., Білоусова О.С. Система займенників як результат смислового будови мови та її смислових категорій. - М., Ін-т російської мови РАН, 1995.
28. Ярцева В.М. Розвиток національного літературної англійської мови. М., 1969.
29. Alexander, LG Longman English Grammar, London, 1988.
30. Edgar Poe, Selected Tales. Penguin Books. A Penguin / Godfrey Gave Edition. - 1994 - 406 p.
31. Ganshina, MA, Vasilevskaya, NM, 1964.
32. Nesfield, JC English Grammar Past and Present, London, 1944.
33. William Shakespeare Two Tragedies. М., 1985.
а) відбувається членування речення, одне англійське пропозицію трансформується в два російських пропозиції;
b) відбувається заміна іменника «amusements» дієсловом «вважав за краще». Іменник «beach» замінюється російським словосполученням «прибережний пісок»;
c) відбувається конкретизація: «entomological specimens» - «комахи».
4) Here again he made an anxious examination of the paper; turning it in all directions. He said nothing. [35]
Він знову втупився на папір, повертаючи її то так, то сяк, однак зберігав мовчання. [36]
Тут, поряд з іншими трансформаціями, ми бачимо об'єднання пропозицій. Перекладач об'єднує два англійські пропозиції в одне російське, об'єднуючи їх союзом «проте». Відбувається також заміна іменника «examination» дієсловом «втупився». Цей дієслово характерний для російської розмовної мови.
5) «Ah, if I had only known you were here!» Said Legrand, «but it is so long since I saw you; and how could I foresee that you would pay me a visit this very night of all others?» [ 37]
Якби я знав, що ви тут! - Вигукнув Легран - Але ж ми так давно не бачилися. Як я міг вгадати, що саме сьогодні ввечері ви до нас завітаєте?
Іменник «а visit» замінено дієсловом «просимо», причому перекладач використовує це дієслово в значенні ввічливого запрошення. Англійське іменник «night» трансформовано в російське іменник «вечір». Це явище є яскравим прикладом розбіжність культурних уявлень про частини доби: у англійців і у росіян. Справа в тому, що вечір «evening» у англійців починається з п'яти-шести вечора, який вже о 8 годині змінюється короткої вночі - «night». Тому перекладач замінив «very night» російським словосполученням «сьогодні ввечері», так як у росіян вечір до 12 годин. А це ж різні культурні світогляду. [38]
6) I had never seen the good old Negro look so dispirited, and I feared that some serious disaster had befallen my friend. [39]
Я ніколи не бачив старого добряка-негра таким пригніченим, і мене охопила тривога: чи не сталося чого з моїм другом?
У цьому прикладі ми бачимо відразу кілька трансформацій. Перш за все прикметник «good» в англійському реченні замінено іменником «добряк». Це слово характерно для російської розмовної мови. «Добряк»-дуже добра людина. [40]
7) Jupiter opened the door, and large Newfoundland, belonging to Legrand, rushed in, leaped upon my shoulders, and loaded me with caresses; for I had shown him much attention during divvious visits. [41]
Юпітер відчинив двері і величезний ньюфаундленд Леграна увірвався в кімнату і бурхливо мене привітав, поклавши свої лапи мені на плечі; я подружився з ним ще в колишні відвідування. [42]
У цьому прикладі ми бачимо наступну лексичну трансформацію: транслітерацію - спосіб перекладу лексичної одиниці оригіналу шляхом відтворення її форми за допомогою літер мови перекладу. [43] У даному випадку «Newfoundland» - «ньюфаундленд».
У цьому прикладі відбувається також трансформація - додавання: Додано іменник «в кімнату», щоб уточнити, куди вбігла собака.
8) Here was a long pause. At length the Negro asked: «Is de lef` eye ob de skull pon de same side as de lef `hand ob de skull too? - Cause de skull aint not a bit ob a hand at all - nebber mind!» [44]
Юпітер довго мовчав, потім сказав .- «Ліве око в черепа з того боку, що й рука в черепа? Але в черепа немає лівої руки ... .. Що ж, на нема й суду нема. [45]
Неправильне вживання, вимовляння слів «lef-left; nebber-never» з приставками «ob ... de» в оригіналі грає важливу комунікативну роль. Спроба відтворити таку неправильність в російській мові явна неможлива. Тому перекладач використовує елементи компенсації. [46]
Англійське іменник «pause» замінено російським дієсловом «мовчав», при цьому перекладач додає власна назва - Юпітер. Часте використання імен власних характерно для російської мови.
Іменник «length» замінено прислівником «потім».
9) Р luto - this was the cat `s name - Was my favourite pet and Playmate. I alone fed him, and He attended me wherever. I Went about the house. [47]
Плутон так звали кота - був моїм улюбленцем, і я часто грав з ним. Я завжди годував його, і він ходив за мною по п'ятах, коли бував удома. [48]
Тут іменник «playmate» - (друг дитинства, партнер в іграх. Трансформується в дієслово «грав», причому заміна супроводжується інший трансформацією - доповненням. Перекладач додає прислівники «часто, завжди» для того, щоб показати читачеві як любили кота.
10) This latter was a remarkable large and beautiful animal, entirely black and sagacious to an astonishing degree. In speaking of his intelligence, my wife, who at heart was not a little tinctured with superstition, made frequent allusion to the ancient popular notion, which regarded all black cats as witches in disguise. [49]
Кіт, надзвичайно великий, красивий і суцільно чорний, без єдиної плямочки, відрізнявся рідкісним розумом. Коли мова заходила про його кмітливості, моя дружина, в душі чужа забобонів, часто натякала на старовинну народну прикмету, за якою всіх чорних котів вважали перевертнями. [50]
Спочатку ми бачимо, що англійське підлягає «animal» знаходиться в середині речення, а в російській реченні підмет «кіт» на початку - відбувається перестановка членів речення.
Яскраво видно така трансформація, як конкретизація: англійське іменник «animal» замінюється російським іменником «кіт», що має більш вузьке значення.
Також перекладач використовує прийом смислового розвитку в поєднанні з додаванням, покликаним акцентувати певний факт, або іншими словами, семантично дублювати дане поєднання «entirely black» «абсолютно чорний», а отже «без єдиної плямочки».
Мають місце заміни: англійське складене присудок «was tinctured» замінюється дієприкметником «чужа». Англійське іменник «superstition» однини замінюється іменником «забобонів» - множини.
У цьому прикладі були використані такі трансформації, як перестановка, заміни, прийом смислового розвитку і дві конкретизації.
В англійській мові одне слово може бути й іменником, і прикметником, і дієсловом. У цьому відношенні особливо виділяється епоха Вільяма Шекспіра. То був час, коли величезній кількості слів були додані нові граматичні функції. Образність мови Шекспіра обумовлена, в тому числі саме тим, що у нього слово особливо легко переходить з однієї граматичної категорії в іншу.
Від іменника «night» Шекспір утворює причетну форму «nighted (benighted)»: «Good Hamlet, cast thy nighted colour off» (I, 2), що означає «thy night-like colour».
Крім того, прикметники часто вживаються як іменники, навіть в однині: «... 'twas caviare to the general ...» (II, 2) («... ця п'єса була ікрою для натовпу ...»).
Крім цих найбільш загальних відхилень від фіксованого порядку розташування другорядних членів речення, ми можемо спостерігати в тексті Шекспіра набагато більше варіантів вживання різних частин мови. Так, наприклад, між підметом і присудком або між частинами аналітичної дієслівної форми можуть стояти додаток і обставина, виражені іменниками:
«Young Fortinbras ... hath in the skirts of Norway here and there shark'd up a list of lawless resolutes.» (I, 1)
«... And I this morning know where we shall find him most conveniently.» (I, 1)
«And I with them the third night kept the watch.» (I, 2)
«I shall the affect of this good lesson keep.» (I, 3)
«'Tis in my memory lock'd.» (I, 3)
«... And you yourself have of your audience been most free and bounteous.» (I, 3)
«... And then I divscripts gave her, that she should lock herself from his resort ...» (II, 2)
«For I mine eyes will rivet to his face.» (III, 2)
«I your commission will forthwith dispatch.» (III, 3)
«Hamlet, thou hast thy father much offended.» (III, 4)
Таким чином, порядок проходження членів речення у Шекспіра досить вільний.
Висновок
Таким чином, для кожної частини мови, в тому числі іменника, можна виділити властиву тільки їй словотвірну парадигму. Існують наступні критерії виділення іменника в типологічному плані: 1) семантичний критерій - віднесення даного слова до широкої понятійної категорії; 2) морфологічний критерій - наявність матеріально виражених морфологічних категорій; 3) синтаксичний критерій - функція даного слова в мовній ланцюга; 4) критерій сполучуваності - здатність слів дайной частини мови поєднуватися зі словами інших частин мови; 5) словотворчий критерій - здатність слів даної частини мови до утворення нових слів за певним типом.Категорія числа в англійській мові носить більш обмежений характер, ніж у російській.
Категорія граматичного роду - чоловічий, жіночий, середній - була колись властива іменником давньоанглійського періоду. Однак історичний розвиток морфологічної структури англійської мови призвело до того, що категорія граматичного роду істотно модифікувалася. Таким чином, рід - це така морфологічна категорія, яка в різних мовах і навіть в одному і тому ж мові на різних етапах його розвитку по-своєму характеризує однакові предмети і явища.
На відміну від російської в англійській мові тільки два відмінка - називний і присвійний.
Ім'я іменник може виконувати в реченні функції: підмета, іменної частини присудка, доповнення, визначення, обставини.
Необхідно також зазначити, що розбіжності в ладі російської та англійської мов надають великі труднощі для перекладу. Ці труднощі коливаються в досить широкому діапазоні: від окремих неперекладних елементів до всього вихідного тексту. Найбільш часто при перекладі імен іменників перекладачі використовують такий прийом, як заміна. Імена іменники при перекладі можуть трансформуватися у прикметники, дієприкметники, дієслова.
Список літератури
1. Академічна граматика російської мови. - М.: Академія наук СРСР, 1982.2. Аракін В. Д. Порівняльна типологія англійської та російської мов. - М.: Просвещение, 1989 .- 254 с.
3. Арнольд І.В. Лексикологія сучасної англійської мови. - М.: Вища школа, 1986, 295 с.
4. Бархударов Л. С. Мова і переклад. - М.: Межд. відносини, 1975 .- 240 с.
5. Питання теорії та практики перекладу: Збірник наук. праць. - Випуск № 2, - Іркутськ, 1999. - 134 с.
6. Блох М.Я. Теоретична граматика англійської мови. - М.: Вищ. школа, 1994. - 381 с.
7. Бреус Є. В. Основи теорії і практики перекладу з російської мови на англійську: 3 - е вид. - М.: Вид - во УРАО, 2002. - 208 с.
8. Питання теорії та практики перекладу: Збірник матеріал. Всеросійського семінару. - Пенза, 2002.
9. Жирмунський В.М. Загальне та німецьке мовознавство. Вибрані праці. -Л.: Наука, 1976 .- 695 с.
10. Іванова І.П., Чахоян Л.П. Історія англійської мови. - М., 1978.
11. Казакова Т. А. Практичні основи перекладу. Навчальний посібник. - СПб.: Лениздат; Видавництво «Союз», 2000. - 320 с.
12. Качалова К.Н. Ізраїльович Є.Є. Практична граматика англійської мови з вправами і ключами. - М.: ЮНВЕС, 2002. - 716 с.
13. Колпакчі М.А. Дружні зустрічі з англійською мовою. - Л., 1978.
14. Комісаров В. Н. Теорія перекладу (лінгвістичні аспекти). Учеб.пособие для ин-тов і фак-тів іноз. Яз. / - М.: Вищ. шк., 1990 - 253 с.
15. Лінгвістичної енциклопедичний словник / Під. ред. Ярцевої, - М, 1990.
16. Мєшков О. Д. Словотвір сучасної англійської мови. М., 1976.
17. Міньяр - Белоручев Р. К. Загальна теорія перекладу і усний переклад. - М.: Воениздат, 1980. - 237 с.
18. Ожегов С. І. Тлумачний словник російської мови: Ок. 57.000 слів / за ред. Н. Ю. Шведової - 20 - е вид., Стереотип. М.: Рос. Яз., 1988 - 750с.
19. За Едгар Розповіді. Москва: Правда, 1982 - 448с., Іл.
20. Потебня О.О. Із записок з російської граматики. - Харків, 1886. - Т. 3.
21. Рецкер Я. І. Теорія перекладу і перекладацька практика. - М: Междун. відносини, 1974 - 216 с.
22. Смирницький А.І. Англосаксонський мову. М., 1955.
23. Тер-Минасова С.Г. Мова і міжнародна комунікація.: Учеб. Посібник. - М.: Слово / Slovo, 2000 - 624 с.
24. Федоров А. В. Основи загальної теорії перекладу (Лінгвістичний нарис). - М.: Видавництво Вищ. шк. , 1986 - 395 с.
25. Харківська А.А. Когнітивні аспекти еволюції гендерних маркерів в англійській мові / / Вісник СамГУ. Лінгвістика. 1999. - № 1.
26. Чіталіна Н. А. Учіться перекладати. - М.: Видавництво «Міжнар. відносини », 1975 - 80с.
27. Шведова Н.Ю., Білоусова О.С. Система займенників як результат смислового будови мови та її смислових категорій. - М., Ін-т російської мови РАН, 1995.
28. Ярцева В.М. Розвиток національного літературної англійської мови. М., 1969.
29. Alexander, LG Longman English Grammar, London, 1988.
30. Edgar Poe, Selected Tales. Penguin Books. A Penguin / Godfrey Gave Edition. - 1994 - 406 p.
31. Ganshina, MA, Vasilevskaya, NM, 1964.
32. Nesfield, JC English Grammar Past and Present, London, 1944.
33. William Shakespeare Two Tragedies. М., 1985.
[1] Смирницький А.І. Англосаксонський мову. М., 1955.
[3] Ярцева В.М. Розвиток національного літературної англійської мови. М., 1969.
[4] Качалова К.Н. Ізраїльович Є.Є. Практична граматика англійської мови з вправами і ключами. - М.: ЮНВЕС, 2002, С.8.
[5] Див Аракін В. Д. Порівняльна типологія англійської та російської мов. - М.1989.
[6] Колпакчі М.А. Дружні зустрічі з англійською мовою. - Л., 1978.
[7] Харківська А.А. Когнітивні аспекти еволюції гендерних маркерів в англійській мові / / Вісник СамГУ. Лінгвістика. 1999. - № 1.
[8] Лінгвістичною енциклопедичний словник / Під. ред. Ярцевої, - М, 1990. С.473.
[9] Академічна граматика російської мови, 1982, С. 460.
[10] Ganshina, MA, Vasilevskaya, NM, 1964, Р. 20.
[11] Nesfield, JC English Grammar Past and Present, London, 1944. Р.200.
[12] Alexander, LG Longman English Grammar, London, 1988, Р.38.
[13] Блох М.Я. Теоретична граматика англійської мови. М, 1994. С.39.
[14] Мєшков О. Д. Словотвір сучасної англійської мови. М., 1976. С.24.
[15] Арнольд І.В. Лексикології сучасної англійської мови. М., 1986. С.78.
[16] Потебня О.О. Із записок з російської граматики. - Харків, 1886. - Т. 3. С. 73.
[17] Жирмунський В.М. Загальне та німецьке мовознавство. - Л.: Наука, 1976. - С. 64.
[18] Див: Шведова Н.Ю., Білоусова О.С. Система займенників як результат смислового будови мови та її смислових категорій. - М., Ін-т російської мови РАН, 1995.
[19] Міньяр - Белоручев Р. К. Загальна теорія перекладу і усний переклад. - М.: Воениздат, 1980. - 237 с.; С.136.
[20] Федоров А. В. Основи загальної теорії перекладу (Лінгвістичний нарис). - М.: Видавництво Вищ. шк. , 1986 - 395с.; С.15.
[21] Бреус Є. В. Основи теорії і практики перекладу з російської мови на англійську: 3 - е вид. - М.: Вид - во УРАО, 2002. - 208 с.; С.17.
[22] Бархударов Л. С. Мова і переклад. - М.: Межд. відносини, 1975 .- 240с.; С.11.
[23] Питання теорії та практики перекладу: Збірник наук. праць. - Випуск № 2, - Іркутськ, 1999. - 134 с.; С.6.
[24] Питання теорії та практики перекладу: Збірник матеріал. Всеросійського семінару. - Пенза, 2002. С.3.
[25] Бархударов Л. С. Указ. соч.
[26] Комісарів В. Н. Теорія перекладу (лінгвістичні аспекти). Учеб.пособие для ин-тов і фак-тів іноз. Яз. / - М.: Вищ. шк., 1990 - 253 с.
[27] Рецкер Я. І. Теорія перекладу і перекладацька практика. - М: Междун. відносини, 1974 - 216 с.
[28] Комісарів В. М. Указ. соч.С. 173.
[29] Edgar Poe, Selected Tales. Penguin Books. A Penguin / Godfrey Gave Edition. - 1994 - 406 p. Р.273.
[31] Edgar Poe Selected Tales. Penguin Books. A Penguin / Godfrey Gave Edition. Р.273.
[32] Едгар По Розповіді. С.264.
[33] Edgar Poe, Selected Tales. Penguin Books. A Penguin / Godfrey Gave Edition. Р.274.
[34] Едгар По Розповіді. С.265.
[35] Edgar Poe, Selected Tales. Penguin Books. A Penguin / Godfrey Gave Edition. Р.277.
[36] Едгар По Розповіді. С.267.
[37] Edgar Poe, Selected Tales. Penguin Books. A Penguin / Godfrey Gave Edition. Р.275.
[38] Тер-Минасова С. Г. Мова і міжнародна комунікація.: Учеб. Посібник. - М.: Слово / Slovo, 2000 - 624 с.; С.58.
[39] Edgar Poe, Selected Tales. Penguin Books. A Penguin / Godfrey Gave Edition. Р.277.
[40] Ожегов С. І. Тлумачний словник російської мови: Ок. 57.000 слів / за ред. Н. Ю. Шведової - 20 - е вид., Стереотип. М.: Рос. Яз., 1988 - 750с.; С.138.
[41] Edgar Poe, Selected Tales. Penguin Books. A Penguin / Godfrey Gave Edition. Р.276.
[42] Едгар По Розповіді. С.266.
[43] Казакова Т. А. Практичні основи перекладу. Навчальний посібник. - СПб.: Лениздат; Видавництво «Союз», 2000. - 320 с.; С.63.
[44] Edgar Poe, Selected Tales. Penguin Books. A Penguin / Godfrey Gave Edition. Р.287.
[45] Едгар По Розповіді. С.275.
[46] Чіталіна Н. А. Учіться перекладати. - М.: Видавництво «Міжнар. відносини », 1975 - 80с.; С.66.
[47] Edgar Poe, Selected Tales. Penguin Books. A Penguin / Godfrey Gave Edition. Р.312.
[48] Едгар По Розповіді. С.296.
[49] Edgar Poe, Selected Tales. Penguin Books. A Penguin / Godfrey Gave Edition. Р.312.
[50] Едгар По Розповіді. С.296.